Українські дороги у зимовий період традиційно покриваються шаром насту (утрамбованого снігу), а якщо особливо не пощастить, то й кіркою льоду. У нас для боротьби з цими явищами використовують пісок, соляні суміші чи регенти. У європейських країнах застосовують фрикційний метод, коли дороги посипають гравієм та кам’яною крихтою. Навесні цю суміш збирають з доріг і наступного року використовують повторно.
Але це нам не підходить. По-перше, цю технологію застосовують у скандинавських країнах, де сніг лежить довго. Тобто сніг випав, шар суміші уклали, і він лежить до весни. А в країнах із помірним кліматом, як у нас ця технологія не застосовується через її дорожнечу. Тому що цей покрив спочатку потрібно насипати, а потім зняти. А у нас коли стільки переходів через 0, то по краях доріг просто буде розкидано безліч щебеню. І що ми маємо у результаті? Днище автомобілів протягом кожної зими накопичує «хімію».
Причому одразу весною жодних наслідків їзди з «хімії» водії не побачать. Проблеми виявляються через якийсь час, коли хімія і солі, що накопичилася на днищі, починає взаємодіяти з водою і роз’їдати корпус. Сіль лежить місяцями, а то й роками у будь-яких порожнинах та порожнечах. За наявності вологи виникає корозія і вона йде досить агресивно.
Щоб уникнути проблем із днищем, фахівець радить мінімум 2-3 рази за зиму проводити миття днища автомобіля, а перед початком сезону обов’язково необхідно провести антикорозійну обробку машини.
Як швидко проявить себе хімія, залежить від автомобіля. Європейські машини (виробництва Німеччини, Франції) мають найкращу репутацію: вони дуже добре захищені знизу, найчастіше оцинкований кузов.
Автомобілі з Азії (Корея, Японія) захищені трохи гірше. У цих країнах хороші дороги, як наслідок теплішого клімату, тому на захисті там економлять. Отже, вони іржавіють швидше. Ще більше страждають від корозії китайські автомобілі.
Вітчизняний автопром замикає список. На СТО кажуть, що наші автомобілі «з салону» без належного догляду починають іржавіти через 3-5 років.
Шведи борються зі слизькими дорогами, розкидаючи пісок, у співвідношенні 7:3, змішаний з дуже гарячою водою. Гарячий пісок вплавляється в кригу і кілька днів дозволяє спокійно їздити дорогою.
У США та Канаді деякі штати користуються хлоридом магнію. Цю сіль мало не шаром розкидають дорогами. Такий метод краще справляється зі снігом і льодом, але він призводить до більшої корозії, ніж звичайна сіль. Саме із цих країн родом антикорозійний препарат Rust-Stop.